Втома та відновлення в стрільбі з лука

 
 


Виноградський Б. А.
Львівський державний інститут фізичної культури

Змагальні ознаки втоми лучників.

 
 
   У процесі спортивної підготовки спортсмен та тренер постійно зустрічаються з наслідками напруженої м'язової діяльності. Це невід'ємний, обов'язковий компонент та наслідок м'язової діяльності, що стимулює процеси відновлення. В період після тренування (під час роботи) продовжується та посилюється ряд важливих процесів.

   - "згасання" робочого збудження в нервових центрах, що керують м'язовою роботою; зниження біохімічних процесів, пов'язаних з м'язовим скороченням; зниження ЧСС до початкового рівня; зниження підвищеної раніше збудливості м'язів та сенсорних систем;

   - зменшення рівня втоми, наприклад, ліквідація продуктів неповного окислення в крові, відновлення стану шкіри пальців, зникнення повільних хвиль в ЦНС, зменшення ступеня напруження м'язів, покращання їх кровообігу, відновлення їх чутливості, якщо вона була знижена;

   - відновлення до норми витрачених енергетичних речовин м'язах, відновлення кровообігу в них.
   Крім тих процесів, які об'єднуються терміном "відновлення", після роботи продовжується складна інтегративна діяльність в ЦНС і м'язах аналогічна тій, яка проходить під час запам'ятовування інформації. Протягом деякого часу від хвилин до годин функціонують електрофізичні механізми пам'яті: між працюючими нервовими центрами "крутяться" електричні імпульси, які несуть інформацію про те, чому навчився спортсмен на тренуванні. Через період від декількох хвилин до декількох годин вони закріплюються, консолідуються, як, як вказує найбільш розповсюджена теорія пам'яті, у структурах білкових молекул клітин головного мозку [15]. Отже, після роботи приблизно до двох годин мозок зайнятий дуже важливою діяльністю, про що потрібно пам'ятати і що необхідно враховувати в повсякденній роботі, особливо при потребі перебудувати вже сформовану рухову навичку чи важливі її компоненти незадовго до відповідальних змагань: її основні механізми включені в білкові структури клітин мозку і для їх "переробки" та зміцнення нових деталей потребує багато часу.
   Втома - це тимчасове зниження працездатності під впливом попередньої праці. Виділяють процеси в системах організму, які складають сутність втоми у даному виді спорту, і cуб'єктивне почуття втоми - те , що відчуває втомлена людина [15].
   Втому можна ліквідувати до наступного тренування. Якщо ж робота викликає настільки сильну втому, що вона не минає до наступного тренування чи наступного мікроциклу, то може відбутися накопичення втоми - перевтома.
   Дуже інтенсивна навіть одноразова діяльність, що перевищує фізіологічні межі коливань, може призвести до виснаження енергетичних запасів та інших складних змін, які називають перенапругами. У ЦНС перенапрузі може підлягати процес гальмування, про що писав великий фізіолог І.П.Павлов.
   Під впливом довготривалого комплексу негативних факторів (захворювання, повторні перенапруги на тренуваннях, психологічні стреси, несприятливий психологічний мікроклімат в команді …) може настати глибоке порушення тренованості, - перетренованість, яка в лучників недостатньо досліджена. Це важливо розуміти тому, що приймання засобів відновлення та реабілітації повинно бути грамотним, бо в іншому випадку принесена ними користь буде мінімальною.
   У лучників втома проявляється у вигляді посилення тремору, зниження сили м'язів кистей, підвищення тонусу м'язів, прискоренні ЧСС, зниження зору, психологічних симптомах втоми.
 
 
   Головним завданням застосування засобів та методів відновлення є усунення ознак загальної втоми, які є наслідком виконаної роботи, що дозволяє збільшити навантаження; відновлення окремих компонентів працездатності, які не підлягали спеціальному навантаженню, але характеризуються ознаками втоми, що покращує їх стан до наступного тренування; попередня стимуляція працездатності спортсменів перед початком тренувального навантаження, що сприяє зменшенню стомлення протягом тренування [9, 17, 20].

   В.Д.Моногаров [21] розрізняє три рівня відновлювальних заходів:
   - заходи "основного" рівня "глобальної" дії, які стимулюють процеси вилучення з тканини метаболітів та виведення їх з організму (сауна + масаж, хвойні ванни + загальний гідромасаж та ін.,)
  - заходи "поточного" рівня, скеровані на корекцію наслідків щоденних навантажень;
  - заходи "оперативного" відновлення, призначені для термінової корекції протягом тренувального заняття.
   В першій половині підготовчого періоду В.Д.Моногаров рекомендує починати з застосування "основних" засобів відновлення, по мірі нарощування об'єму та інтенсивності навантажень додавати "поточні" засоби відновлення. У передзмагальному та змагальному періоді засоби відновлення необхідно пристосувати до режиму навантажень. У всіх періодах об'єм засобів відновлення необхідно використовувати, виходячи з об'єму навантажень, щоб адаптаційні реакції на засоби загального відновлення не переважали над адаптаційними реакціями на навантаження та не залишали б "сліду" до дня початку змагань.
  Слід зазначити, що в методичних рекомендаціях і працях, наведених вище, ще недостатньо виділені конкретні рекомендації до застосування засобів відновлення, особливо у складнокоординаційних видах спорту з напруженням сенсорних систем.

   Основні засоби відновлення в спорті, що широко застосовуються можна класифікувати таким чином:
  1. Медико - біологічні засоби відновлення;
  2. Педагогічні;
  3. Психологічні (аутогенне тренування, психорегулююче тренування, послідовне розслаблення м'язів, психотренінг).
 
       
  | 3 | 4 | | Back TOC | Top | Наступна сторінка(2)  
 
This page, and all contents, are Copyright © 2000 - 2004
by the Lviv Archery Federation.

This page last updated Sunday, January 25, 2004