ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ МОДЕЛЮВАННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ЛУЧНИКІВ
 
 

Виноградський Б. А.
Львівський державний інститут фізичної культури

 
 
  На сьогодні моделювання змагальної діяльності і підготовленості спортсменів розглядається як один із ефективних засобів підвищення результативності спортсменів. Аналіз літературних джерел та практичної діяльності спеціалістів зі стрільби з лука виявив відсутність системної алгоритмічної моделі підготовленості лучників. Емпіричні дані, акумульовані на основі значного практичного досвіду, не можуть задовольнити сучасний стан розвитку стрільби з лука, коректно екстраполювати варіанти підготовки лучників, систематизувати показники підготовленості стрільців, запобігти відхиленням під час підготовки до змагань, своєчасно виявити помилки та їх попереджувати.

 Отже, метою роботи є аналіз деяких варіантів побудови системної алгоритмічної моделі підготовленості лучників для оптимізації прийняття управлінських дій в стрільбі з лука.
   Завданнями роботи є визначення:
ефективності використання алгоритмічного моделювання в стрільбі з лука;
степеня дослідженності сторін підготовленості лучників;
підходів створення алгоритмічної моделі підготовленості.

   Систему спортивного тренування в стрільбі з лука необхідно характеризувати як складно організовану динамічну систему, сукупність взаємопов'язаних елементів, робота яких направлена на отримання запланованого результату. Прикметним для даної системи є риси саморегуляції і управління, які змінюють її під впливом зовнішніх та внутрішніх чинників [2]
   Основними принципами побудови системної моделі підготовленості стрільців з лука будуть: сумісність елементів, однонаправленість функцій, складну багаторівневість квазі-моделей, присутність підсистеми "зброя-лучник", вірогідно-детермінаційний зв'язок між параметрами квазі-моделей і підсистем.
   Модель підготовленості лучників доцільно розглядати у співвідношенні з моделлю тренувальних дій, направлених на активізацію процесу адаптації певних систем організму до спеціалізованої діяльності. Підсумовуючи, вище викладене, складемо загальну управлінську модель першого рівня в стрільбі з лука (рис. 1).

 
 

Рис. 1. Загальна управлінська модель в стрільбі з лука

 
     Моделі нижнього рівня відображають структуру елементів загальної управлінської моделі. Слід зауважити однотипність побудови моделей вихідного стану організму та підготовленості.
   Рівень деталізації та дослідженності сторін підготовленості лучників є неоднаковим. Так техніка виконання влучного пострілу розглядається у великій кількості наукових праць і залишається в полі прискіпливої уваги спеціалістів зі стрільби з лука. І недаремно техніку пострілу вважають фундаментом досягнення високої спортивної результативності. Аналіз практичного досвіду засвідчив про фактичну інтегральність технічної підготовленості в досягненні спортивного результату.
   Стрільба з лука відноситься до точністних видів спорту, де повторюваність параметрів під час виконання технічних дій є однією з умов досягнення високого спортивного результату [4]. Проте навіть поверхове спостереження за технікою виконання пострілу кваліфікованими спортсменами виявляє певну варіативність [1]. Варіативність спричинена багатьма чинниками, але їх умовно розділяють на внутрішні та зовнішні. На наш погляд, головними збиваючими чинником виступають - ендогенні процеси. Серед ендогенних процесів особливе місце відводиться сенсорним процесам, які пов'язані з коливаннями у всіх ланках рефлекторної дуги сенсорної системи: можуть коливатися пороги сенсорної чутливості рецепторів; функціональний стан нервових центрів на рівні проміжного мозку (зорові бугри), кори головного мозку (сенсорні центри) та інше. Іншою причиною можуть бути флюктації, варіативність дії зовнішніх подразників. Взаємодія цих двох чинників призводить до коливання центру маси тіла, неадекватного сприйняття значущої інформації і, в загальному, вливає на варіативність спортивної результативності .

   Для оцінки ефективності виконання точністних дій лучників виберемо два підходи. Перший: чи вдалося спортсменові досягнути кінцевого результату або, іншими словами, який технічний результат показав лучник? Другий: наскільки близькі біомеханічні характеристики техніки виконання пострілів до їхніх еталонів? Звичайно, на перше питання легко відповісти. Проте воно не розкриває детермінаційних зв'язків, що обумовлюють даний результат, а констатує лише факт. Біомеханічний аналіз дій лучника надає можливість розкрити причини, що обумовлюють ефективність чи неефективність кінцевого результату. Опираючись на це, спеціалісти спроможні достатньо точно передбачити досягнення лучника. Проте зрозуміло, що потрібно мати біомеханічну модель дій лучника, виявити можливі варіанти відхилень від неї та спроектувати на спортивний результат [4].
   Маючи еталонну модель, про точність рухових дій судять по величині допущених спортсменами помилок. При цьому виходять з того, що чим менші за величиною ці помилки, тим вища точність. Звідси постає і методичний підхід до оцінювання точності рухових дій (рис.2.).
   Даний методичний підхід дає можливість поєднати показники біомеханічних характеристик точності рухових дій лучників з їх спортивними результатами, виявити характер впливу перших на другі.

 
 

Рис.2. Методичні підходи до оцінки точності рухових дій

 
     Іншою особливістю підходу є аналіз, поділ на частини, але й одночасно і їх синтез, пов'язування в ціле. Поділ точністних рухових дій лучника на фази та періоди зумовлює включення нових підсистем в систему цілісного пострілу. Кожна фаза або період мають своє завдання, які розподілені в часі. Власне, такими "блоками" і проходить запам'ятовування. При цьому відхилення від програми виправляються сенсорними корекціями [4].
   Систематизуючи сказане, необхідно відзначити наявність певної сталої структури техніки виконання прицільного пострілу, деталізацію техніки на блоки та елементи, в цілому узгодженого підходу до формування технічних дій лучників. Існують певні напрацювання і у вдосконаленні інших сторін підготовленості лучників. Проте, на сьогодні, залишається відкритим питання комплексної цілеспрямованої підготовки лучників. Одним із перспективних шляхів оптимізації підготовки є створення комплексної алгоритмічної моделі підготовленості лучника. При цьому методологічною основою повинне бути вдосконалення з використанням принципу дерева мети, де генеральною метою є досягнення того чи іншого спортивного результату.
 
 
  Нижчими рівнями виступатимуть системи чинників (сторін підготовленості), які вносять найвагоміші частки до цього результату. Було б недоцільним дослідження всіх, або практично всіх факторів впливу. Першим кроком алгоритмічного моделювання, на наш погляд, має бути створення моделі взаємовідношень сил в підсистемі "лук-стріла-мішень".
 
 

ЛІТЕРАТУРА :


1. Кривенцов А.Л.   Система комплексного контроля в управлении подготовкой спортсменов. -Алма-Ата: КазИФК. - 1987. - 145с.
2. Кривенцов А.Л.   Основы моделирования подготовленности спортсменов. Учебное пособие. -Алма-Ата: КазИФК. -1990. - 88c.
3. Шенонн К.Э.   Работа по теории информации и кибернетике. -М.: ИЛ. -1963. - 423с.
4. Vinogradskij Bohdan.    Method of improving technical action in archery. (1998).In XVI International Symposium on biomechanics in sports (pp.586-589).
 
     
 


This page last updated Friday, August 29, 1999
This page, and all contents, are Copyright©1999 by the
Lviv Archery Federation.